Останні новини

Із святом Весни! 07.03.2019
Із святом Весни!
Дорогі жінки та дівчата! Хочемо привітати Вас зі святом Весни та побажати Вам щастя і благополуччя! Нехай весна принесе багато грандіозних ідей,...
Червону доріжку на "Берлінале 2019" виготовили зі сміття 08.02.2019
Червону доріжку на "Берлінале 2019" виготовили зі сміття
Вчора, 7 лютого, в столиці Німеччини стартував 69-й кінофестиваль "Берлінале 2019". Церемонія відкриття пройшла в театрі на Потсдамській площі. Варто відзначити,...
Тепер українців інформуватимуть про харчові продукти так само, як і європейців, – ВР прийняла відповідний закон 07.02.2019
Тепер українців інформуватимуть про харчові продукти так само, як і європейців, – ВР прийняла відповідний закон
6 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (реєстраційний номер законопроекту 8450).Закон...
Всі новини

vk48    fa48

Новини

Із святом Весни!

Із святом Весни!Дорогі жінки та дівчата!

Хочемо привітати Вас зі святом Весни та побажати Вам щастя і благополуччя!

Нехай весна принесе багато грандіозних ідей, надій на звершення і віру в результат!

А головне - сил, терпіння та удачі для їх втілення в життя! Зі святом!

З повагою, колектив ТОВ "Власна Марка"

Червону доріжку на "Берлінале 2019" виготовили зі сміття

Червону доріжку на Вчора, 7 лютого, в столиці Німеччини стартував 69-й кінофестиваль "Берлінале 2019". Церемонія відкриття пройшла в театрі на Потсдамській площі.

Варто відзначити, що багато уваги приділялося створенню червоної доріжки "Берлінале 2019". Виявляється, що її виготовили з переробленого сміття, який виловили в морі, пише видання Deutsche Welle.

Повідомляється, що перед трьома основними майданчиками фестивалю розгорнули 2430 квадратних метрів килимових покриттів. Для їх виробництва було використано 1,6 тонни відходів, виловлених в море, зокрема рибальські сітки і старі килими. Така акція має привернути увагу до проблеми забруднення світового океану відходами з пластика.

Джерело: www.segodnya.ua

 
 

Тепер українців інформуватимуть про харчові продукти так само, як і європейців, – ВР прийняла відповідний закон

Тепер українців інформуватимуть про харчові продукти так само, як і європейців, – ВР прийняла відповідний закон6 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (реєстраційний номер законопроекту 8450).
Закон було розроблено за участю фахівців Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та експертів Проекту Європейського Союзу «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Його метою є забезпечення належного рівня захисту здоров’я та інтересів споживачів, їх поінформованості, встановлення засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання інформації про харчові продукти.

«Переконаний, що з прийняттям цього закону в нашій державі буде сформована нова культура інформування споживачів про харчовий продукт», - прокоментував рішення Парламенту Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

За його словами, досі в цьому контексті існувало певне підґрунтя для нешанобливого ставлення до споживача: наприклад, маркування на етикетку наноситься такими дрібними літерами, що навіть людині з гострим зором важко розгледіти склад продукту.

«Закон про інформацію щодо харчових продуктів приводить у відповідність українське законодавство до норм ЄС, а також підвищує рівень поваги до споживача», - наголосив Голова Держпродспоживслужби.

Зокрема, закон містить вимоги щодо виділення алергенів, передбачає збільшення шрифту на етикетці, зазначення країни чи місця походження харчового продукту, інформуванню про замороження чи розмороження продукту, перелік усіх інгредієнтів, надання інформації про поживну цінність.

У свою чергу керівник Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Тоні Віл зазначив, що з набранням чинності закону українців інформуватимуть про харчові продукти, які продаватимуться в супермаркетах, магазинах, кіосках, ресторанах чи кав’ярнях, так само, як і європейців. «Маркування повинно містити лише правдиву інформацію, яку легко прочитати та зрозуміти і яка не вводить споживача в оману. Якщо продукт містить алерген чи якийсь інгредієнт, який може викликати непереносимість, то це обов’язково потрібно вказати. Тепер, купуючи харчові продукти, український споживач зможе робити свідомий вибір на користь того чи іншого продукту», ‒ зазначив Тоні Віл.

Ухвалений закон стосується не лише маркування на етикетках, а й будь-якої інформації про харчовий продукт, яка надається через рекламу, Інтернет або просто повідомляється споживачеві під час продажу, у т. ч. в місцях громадського харчування. У разі дистанційної реалізації інформація має бути доступною до моменту придбання продукту.

Згідно з новим законом відповідальний за надання інформації той оператор ринку, під найменуванням якого продається харчовий продукт.

Даний закон встановлює:


1) правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти та загальні принципи та обов’язки операторів ринку з доведення цієї інформації до інших операторів ринку та до споживачів;

2) загальні положення до маркування харчових продуктів, дія яких може поширюватися на всі харчові продукти або на певні їх категорії. Крім того, закон встановлює окремі правила щодо маркування певних видів харчових продуктів;

3) категорії обов’язкової інформації про харчові продукти та загальні вимоги до інформації про харчові продукти для того, аби дати споживачам можливість визначати та належним чином використовувати харчові продукти та робити вибір, який відповідав би їх індивідуальним харчовим потребам;

4) уніфікацію правил надання споживачам інформації стосовно харчових продуктів, забезпечення правової визначеності та зменшення адміністративного тягаря на операторів ринку, відповідальних за інформацію про харчові продукти, а також позитивно впливатиме на забезпечення інтересів громадян шляхом запровадження вимог щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти.


Закон гармонізований із законодавством Європейського Союзу та є логічною складовою нової системи безпечності харчових продуктів, яка сьогодні впроваджується в Україні і яка базується на європейському підході «від лану – до столу».

Джерело: www.kmu.gov.ua

Соки маркуватимуться по-європейські

В рамках адаптації положень українського законодавства до європейських норм Міністерство аграрної політики та продовольства розробило проект Вимог до фруктових соків та деяких подібних продуктів, яких повинні будуть дотримуватись виробники. Вони поширюватимуться як на сам продукт, так і на його маркування.

Зокрема, у Вимогах надається визначення фруктовим сокам, концентратам, нектарам, пюре тощо. Визначаються також способи їх отримання, а також речовини та препарати, які дозволяється додавати у процесі виготовлення.

На етикетках необхідно чітко вказувати, якщо продукт є сумішшю вихідного і відновленого фруктового соку, а для фруктового нектару - якщо він одержаний повністю або частково з концентрованого продукту. У переліку інгредієнтів на етикетці повинні будуть вказуватись назви всіх використаних фруктових соків, а також доданої м'якоті (у випадку її використання).

Джерело: Лігазакон

Обов’язкове маркування продукції латинськими літерами відтерміновано до 2021 року

Обов’язкове маркування продукції латинськими літерами відтерміновано до 2021 рокуМінекономрозвитку продовжило до 1 січня 2021 року перехідний період щодо обов'язкового маркування продукції літерами латинського та грецького алфавіту.

Відповідний наказ Мінекономрозвитку від 18 грудня 2018 року № 1938 уже пройшов процедуру держреєстрації в Мін'юсті та набрав чинності 28 грудня 2018 року. Зазначеним наказом було відтерміновано введення в дію наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 4 серпня 2015 року № 914.

Як відомо, у 2015 році на виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС Україна ухвалила Правила застосування одиниць вимірювання. Згідно з Правилами з 1 січня 2016 року всі виробники споживчої продукції зобов'язані позначати виміри продукції одиницями вимірювання Міжнародної системи одиниць SI (кілограми, сантиметри, літри тощо).

Водночас на маркуванні продукції, яка продається в Україні, мають зазначатися міжнародні позначення одиниць вимірювання з використанням літер латинського та грецького алфавіту. Одночасно на маркуванні можуть застосовуватись українські позначення одиниць вимірювання (з використанням літер українського алфавіту). Такі позначення поширюються на маркування всієї споживчої продукції, зокрема, і на маркування лікарських засобів, медичних виробів, харчових продуктів, дієтичних добавок, кормів для тварин, упаковок насіння та засобів захисту рослин тощо.

Як зазначили в Мінекономрозвитку, для поступового переходу бізнесу, зокрема виробників ліків, було передбачено перехідний період для маркування латинськими літерами. Він мав завершитись 1 січня 2019 року. Проте до Міністерства надійшли численні звернення від бізнес-асоціацій та асоціацій виробників медичних виробів щодо необхідності продовження перехідного періоду. Тому Міністерство ухвалило рішення продовжити перехідний період до 1 січня 2021 року.

Позиція МОЗ із зазначеного питання

Як повідомляють у МОЗ, Міністерство веде перемовини щодо доцільності поширення дії вимог наказу Мінекономрозвитку № 914 на сферу лікарських засобів.

Відповідно до Конституції державною мовою в Україні є українська, тому цілком природно, що позначення одиниць вимірювання медикаментів та їх складових зазначені українською мовою.

МОЗ України вважає, що зміна мови написання міжнародних позначень одиниць вимірювання при маркуванні лікарських засобів, зокрема дозування, є недоцільною та може стати незрозумілою для пацієнтів.

Наразі ведуться перемовини з метою вивести лікарські засоби зі сфери дії наказу Мінекономрозвитку № 914.

Джерело: ЛІГА:ЗАКОН